Поезія “Спасибі, Господи милий…!”

Ти бачиш мої дороги,
Ти знаєш, що там, за крок,
Вбираєш мої тривоги,
Що тліють серед думок…

Ти бачиш таємні сльози,
Які на подушку течуть,
Відводиш життєві грози,
Що боляче громом січуть…

Ти знаєш, про що я мрію,
І чим животіє душа,
Даруєш мені надію,
І силу, щоб далі йшла….

Ти знаєш… Мій Любий Тату,
Теплом обіймаєш завжди,
І я не боюсь крокувати,
Бо поруч зі мною Ти…!!!

Любов твоя – моя сила,
Теплом у душі проросте,
Спасибі, Господи милий,
За те, що так любиш мене…!!!
05.05.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *