Поезія “Сухожилля нашої землі”

Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…

Широкі і розлогі, кам’янисті,
Протоптані несхожими людьми,
Заквітчані, а іноді й тернисті,
Всіяні радістю і па́лені слізьми́…

Стежки… У кожній тисяча історій,
Стежки… Так часто губляться в імлі…
Ними ідуть, простують наші долі…
Це сухожилля нашої землі…
12.12.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *