Поезія “Сяючі люди…”

Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…

Бо щирість світлим промінням,
Вростає у ґрунт душі,
І все що було камінням
Цвіте… Згасають дощі…

Буває, зустрінеш людину,
І тепло тобі весь день,
Спасибі Господи милий
За сяючих тих людей…
13.12.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *