Поезія “Ти не знаєш…”


Ти не знаєш, яка розмова
Не повториться більше ніколи,
І кого не зустрінеш знову,
І чия вже втомилась доля…

Ти не знаєш, який поцілунок,
Не повториться більше, не знаєш…
І чиї обійми – в дарунок,
Ти ж їх як належне приймаєш.

Ти не знаєш, чия це осінь
За вікном проливає сльози…
І який світанок назовсім
Ти не знаєш… А ти в дорозі

То ж благаю, спіши любити,
Цінувати обійми щирі,
Окриляючи свої миті
Доки ті не здійнялись у вирій…

Ти не знаєш що буде завтра
Сонце ясне, дощі холодні
Та повір, ти щасливий, правда,
Бо у тебе ще є сьогодні…
03.09.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Поезія “Ти не знаєш…”: 2 коментаря

  1. Галинко, дякую за вірші! У них завжди стільки мудрості!!! В них підказки на кожен день!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *