Ти знаєш, сонце, а без тебе – тьма,
Без тебе холод, пустота і сирість,
Без тебе голод, сутінки і мла,
Ти є у нас і ми тому щасливі!
Ти є у нас і ми тому живі,
Вбираємо твоє світлопроміння,
Ти є у нас, а значить до межі
Ми проростемо, пустимо коріння…
А значить будуть після нас жнива́
А потім святкуватимуть обжинки,
І буде сонце – вічне, як життя,
І знову кинуть в землю насінинки…
04.09.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна