Віддаю в добрі руки щирість,
Хоч вона не нова́, та вміє
Фарбувати буденну сірість
Дарувати душі надію…
Віддаю, бо вона казкова
І чим більше дарую іншим,
Повертає до мене знову,
Та сторицею – вдвічі більше…
Віддаю, і на серці – літо,
Хоч зима за вікном біліє…
Як пектиме в дорозі вітер
Хай ця щирість тебе зігріє…
06.12.2020
© Автор Британ Галина Ярославівна