Поезія “Візьми мої крила…”

Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, все рі́вно якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!

Візьми мої крила, я знаю, тобі зараз важко,
Дорогу твою зруйнували холодні дощі.
Здіймись над землею мов вільна, окрилена пташка,
Відляже від серця, полегшає знову душі…

Минеться… Залишаться тільки тумани вечірні,
Які на світанку розтануть, спаде пелена,
Відродишся знову, пустивши у землю коріння,
І вкотре заквітнеш… Попереду твоя весна…
12.09.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *