Поезія “Вона іде…”

Так тихо – тихо плакала гітара,
Вливаючи у серце почуття,
Сльозою по щоці весна стікала,
Дощем легеньким крадучись в життя…

Весна…Так довго ми її чекали,
Бо холод в саму душу проникав…
І вітер обіймаючи гітару,
Виводив музику…Він теж її чекав…

І я стою віч – на – віч із весною,
Хвилюючись, неначе в перший раз.
Вона іде…Поспішною ходою,
Така як за́вжди, чиста, без прикрас…

Вона іде… Яскрава, загадкова,
Вплітаючи проміння у росу…
Спасибі тихо прошепочу Богу,
За щастя відчувати цю красу…
31.03.2018
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *