Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Закутаюсь… І душу обігрію,
Це покривало дійсно чарівне,
Воно не тільки зігрівати вміє,
Воно підносить серденько моє…
Закутаюсь… І вмить розтане втома…
І ти ним обігрій свої думки,
Візьми його, воно у тебе вдома
Воно насправді там було завжди…
23.12.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна