Вона усміхається, працює, старається,
Знову світанок, день новий починається,
Вона прокидається, приймає душ, одягається,
Сукня, підбори… Завіса знов підіймається…
Ввечері вдома підбори скидає,
Довго у душі грим свій змиває,
В тиші заварює чай із меліси…
Оплески, браво! Панове – завіса!
Малесенька дівчинка посеред класу
Постаті поруч кривлять гримаси,
Їй якось страшно, в грудях стискає
Наче повітря не вистачає…
Швидко! В наплічнику десь має бути…
Маска… Забула сьогодні вдягнути…
Є, відшукала, вдягла, усміхнулась
Постаті вмить на людей обернулись…
Так і живе посеред декорацій,
В світі ілюзій та імпровізацій,
Щоб за лаштунками, лиш поза грою,
Скинувши маски, бути собою…
1.06.2024р
© Автор Британ Галина Ярославівна