Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
«Нині» – воно не вічне,
«Нині» – то тільки мить,
Як догорають свічі,
Так і воно згорить…
І з – понад хмар туманних
Променем теплоти
«Завтра» твоє настане,
Вирве із пустоти,
Ночі твої холодні,
Зимно – самотні дні,
Не клопочися, годі!
Скоро минуть дощі…
04.04.2018
© Автор Британ Галина Ярославівна