Боляче… Як же? У натовпі – куля у спину?
Серед веселих облич, хтось ховає пістоль…
Так непомітно, вдягнувши усмішку дити́нну,
Хтось, так підступно, виконує писану роль…
Продовжити читання “Поезія «Так хоче душа……»”
Поезія “Не варті срібняки такої плати…!!!”
Землі боліло, рвали на шматки́
Її легені, зеленню покриті,
І небо розридалося слізьми́
І розлили́ся повноводні ріки….
Продовжити читання “Поезія “Не варті срібняки такої плати…!!!””
Поезія “Чому ж людина..?”
А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “Скоро минуть дощі…”
Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
Продовжити читання “Поезія “Скоро минуть дощі…””
Поезія “У помсті – гріх”
Такі от роздуми…
Око за око, кажуть, зуб за зуб,
Яка ж це нісенітниця, заблуда!
У помсті тільки чорнота і бруд,
За помстою – брехня і пересуди…
Продовжити читання “Поезія “У помсті – гріх””
Поезія “Ти жалюгідний”. Слова які хочеться сказати зраднику
В житті на жаль багато аморальних людей. І не рідко вони зустрічаються на наших життєвих шляхах. І так хочеться інколи вилити цей біль обурення з душі – хоча б так…
Ти жалюгідний, тішишся дрібницями,
Шукаєш втіхи у чужих жінок,
Коли під серцем рідної дружини,
росте дитя – малесенький синок.
Продовжити читання “Поезія “Ти жалюгідний”. Слова які хочеться сказати зраднику”
Поезія «Зрадник»
Зриває вітер з дерева листки,
Мов диригент на дикому концерті,
Об’єднує шалених хмар шматки,
І витанцьовує в повітрі танець смерті.
Продовжити читання “Поезія «Зрадник»”