А дощ завжди́ приходить вчасно,
Коли так бракне чистоти,
Змиває непотрібні маски
Щоб тільки небо, він і ти… Продовжити читання “Поезія “А дощ завжди́ приходить вчасно…””
Поезія “Пробач мені, Боже…”
Пробач мені, Боже, що іноді плачу, пробач,
Ці сльози ніяк не зневіра, то – слабкість дитяча,
Такий собі тихий, безмовний, дити́нячий плач,
Що студить вогонь, який іноді надто гарячий…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, Боже…””
Поезія “Водію…”
Не спіши, не лети галопом,
Не женися за адреналіном,
Може там десь за поворотом
На дорозі чиясь дитина…
Продовжити читання “Поезія “Водію…””
Поезія “Особлива Людина”
Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Поезія “Колись…”
Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Батько поруч”
Кожного літа мама з татусем,
Відвозили синочка до бабусі,
Ось він підріс, і твердо заявив –
«Дорослий я уже, і не боюся
Продовжити читання “Поезія “Батько поруч””
Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )”
Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )””
Поезія “Безмежний світ…”
Безмежний світ… Безмежні я і ти,
Безмежні мрії і любов безмежна…
Прощань немає, є лишень мости,
Страху немає, тільки обережність…
Продовжити читання “Поезія “Безмежний світ…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Не плюй у душу”
Не плюй у душу, чуєш, то святе,
Не оскверняй того, що Богом дане,
Як вітер змінить напрям, поверне,
Оцей плювок на серці твоїм стане…
Продовжити читання “Поезія “Не плюй у душу””