Ти бачиш мої дороги,
Ти знаєш, що там, за крок,
Вбираєш мої тривоги,
Що тліють серед думок…
Продовжити читання “Поезія “Спасибі, Господи милий…!””
Поезія “Не оглядайся…”
Не оглядайся… Не хапайся за «колись»,
Не змушуй серце битись пережитим,
На те, що відболіло не дивись,
Тобі ж іще творити і творити!
Продовжити читання “Поезія “Не оглядайся…””
Поезія “Сьогодні день народження Ісуса!!!”
Сьогодні день народження Ісуса,
У серці стільки щастя і любові…
На небо гляну, ніжно усміхнуся,
Із Господом тихенько поговорю…
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні день народження Ісуса!!!””
Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Нього (1 послання Йоана 4:8-9)»
Той хто не любить, Бога не пізнав,
Бо Бог – любов, чистіша від усього,
Він Сина свого у цей світ послав,
Щоб ми з тобою жили через Нього!
Продовжити читання “Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…””
Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…”
Ти знаєш, на серці те́пло,
Ти знаєш, весна в душі…
Так ніби надво́рі спека,
Хоча за вікном дощі…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…””
Поезія “Божий Дар – душа!”
Усе в житті твоєму не даремно,
Усе в житті твоїм не просто так,
І світло на стежках буває й темно,
Усе розписано Отцем на небесах…
Продовжити читання “Поезія “Божий Дар – душа!””
Поезія “Лиш довірся Богу!”
Я знаю, ти читаєш ці рядки,
Шукаючи підказки, настанови,
Порвалися в житті твої нитки,
Тримайся, ти не сам, ти завжди з Богом!
Продовжити читання “Поезія “Лиш довірся Богу!””
Поезія “Повір!”
Повір, і прожени журбу із серця,
Повір, і безнадійність пропаде,
Повір, і біль від відчаю минеться,
І сонечко в душі твоїй зійде…
Продовжити читання “Поезія “Повір!””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””
Поезія “А що людина?..”
А що людина?
Скільки їй для щастя треба?
Осіннього шматочок неба,
Відбиток мрії у веселці,
Усмішку тих що там у серці…
Продовжити читання “Поезія “А що людина?..””