Коли плаче моя душа –-
То сумує Небесний Тато,
Йому боляче, а вона
Хоче це мені розказати,
Продовжити читання “Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»”
Поезія “Тато поруч…”
Кожного літа мама з татусем,
Відвозили синочка до бабусі,
Ось він підріс, і твердо заявив –
«Дорослий я уже, і не боюся
Продовжити читання “Поезія “Тато поруч…””
Поезія “Мій небесний Тату, час минає …”
Мій небесний Тату, час минає,
Я долаю гори і долини,
Розумію, що в житті немає,
Більш ціннішого аніж душа людини…
Продовжити читання “Поезія “Мій небесний Тату, час минає …””