Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія “Божий Дар – душа!”
Усе в житті твоєму не даремно,
Усе в житті твоїм не просто так,
І світло на стежках буває й темно,
Усе розписано Отцем на небесах…
Продовжити читання “Поезія “Божий Дар – душа!””
Поезія “Очі”
Я бачу очі, скрізь, кругом лиш очі,
Вони всі різні, – лагідні, сумні,
Холодні, теплі, чисті, добрі, злі,
Загублені, колючі і чужі.
Продовжити читання “Поезія “Очі””