На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””
Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…”
Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Усе у музиці його…”
Старий скрипаль музикував натхненно,
Мелодія в повітря проникала…
Водив смичком упевнено, майстерно,
Казкові звуки місто обіймали…
Продовжити читання “Поезія “Усе у музиці його…””
Поезія “Подаруй мені свою щирість…”
Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””
Поезія “Гординя пожирає…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Гординя чоловіка його принизить, а покірний духом досягне чести… (Приповідки 29:23)
Гординя пожирає твою суть,
Затьмарює тепло що є в душі,
І сонця промені дорогу не знайдуть
У серце, крізь дощі, густі дощі…
Продовжити читання “Поезія “Гординя пожирає…””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”
Поезія “Істина дорога”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Благаємо вас також браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх…Завжди радійте…» (посл. До Солунян 5: 14)
Обійми того хто поряд, обійми,
Подаруй йому тепло й надію,
Хтось спіткнувся, – руку простягни,
Глянь, його стежки чомусь чорніють.
Продовжити читання “Поезія “Істина дорога””
Поезія “Ти говори…”
Ти говори, Він слухає завжди,
Ділися радістю, тривогою, журбою,
І серцем і душею говори,
Він тут, Він за́вжди, поруч із тобою…
Продовжити читання “Поезія “Ти говори…””
Поезія “Щезне чорна лапа”
Моя мамо, синьоока Україно,
Ти уже стомилась, сил не маєш,
Твої діти борються і гинуть,
Чорна лапа сукню роздирає…
Продовжити читання “Поезія “Щезне чорна лапа””
Поезія “Іванкова молитва”
Маленький Іванко мріє про закінчення війни, про те, щоб повернувся татко, про те, щоб всміхнулася мама…
Хлопятко склало у молитві руки
Сьогодні день народження у мами
Не має він для неї подарунків,
Нашіптує маленькими вустами…
Продовжити читання “Поезія “Іванкова молитва””