У повітрі мрії кружляли,
Кожна з них промінчиком сонця,
Полетіла туди де чекали,
Виглядаючи у віконце….
Продовжити читання “Поезія «Не міняйте любов на пляшку…»”
Поезія “Два вікна”
Багатоповерхівка… Два вікна
В одному – світло, спокій, сонцесяйність,
У іншому – холодна сирість, тьма
Між ними лиш стіна, а мов – безкрайність…
Продовжити читання “Поезія “Два вікна””
Поезія «Київ – Мадрид»
На автобусі напис видніється – « Київ – Мадрид»,
І вона, обійнявши стареньку валізу, раділа,
То сміятись хотілось, то плакати, так щоб навзрид,
Небо чистим дощем омивало і душу і тіло…
Продовжити читання “Поезія «Київ – Мадрид»”
Поезія “Не шкодуйте часу…”
– Мам, посидь зі мною…
– Мам, допоможи…
– Можна я з тобою?
– Що це, підкажи…?
Продовжити читання “Поезія “Не шкодуйте часу…””
Поезія “Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ..!”
Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ,
За дорогих людей, що йдуть зі мною,
За ніжність мамину, за татове плече,
За ангела, що завжди за спиною…
Продовжити читання “Поезія “Мій Боже, дякую Тобі за ВСЕ..!””
Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон”
Ви вірите в сни? Вони бувають такі різні – емоційні і суєтні, добрі і неприємні, віщі і пусті… І мені, як і кожному з вас сняться сни, та один запам’ятався на все життя…
Мені було років шість або сім. В цей час наша сім’я – мама, тато, я і дві мої сестрички, жили в будинку біля церкви. Будинок стояв внизу, а церква височіла на горбочку. Ввечері батько з двома моїми сестричками зібрався їхати до бабусі. Дорога туди була не близька, кілометрів сто. Зима розкошувала, посипаючи білим лапатим снігом дороги. Повернутися вони планували через кілька днів. У той час, батько працював водієм великого вантажного автомобіля, яким вони й поїхали. А ми з мамою, провівши їх, лягли спати.
Продовжити читання “Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон””
Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…”
Вона ридала, коли ти родився,
Від радості, хоч тіло біль скував,
Стискалось серце, як ходити вчився,
Як вперше мовив довгождане «Мам»…
Продовжити читання “Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…””
Поезія “Набутися разом…”
А що тобі хочеться встигнути, друже,
Зробити у цьому житті?
Хтось скаже – «У подорож хочу я дуже»
А хтось мріє бути на висоті…
Продовжити читання “Поезія “Набутися разом…””
Поезія “Не їдь, матусю!”
В печі потріскував вогонь,
Матуся поралась в кімнаті,
А поруч доня і синок,
Веселі, радісні, завзяті…
Продовжити читання “Поезія “Не їдь, матусю!””
Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…”
Дівчатко Миколаю лист писало,
Виводило всі літери старалось,
На хвильку в роздумах своїх спинялось,
І знову ручка по папері пробігала…
Продовжити читання “Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…””