Така красива, радісна, успішна,
Така щаслива, впевнена така…
– Сідай, дитино, поговорим трішки,
Заходь, отут залиш своє взуття…
Продовжити читання “Поезія “Якісне взуття…””
Поезія “Привіт, наш дев’ятнадцятий!”
Привіт, наш дев’ятнадцятий, привіт,
Сніжить… За подарунок цей я вдячна,
Сприйматиму цей сніг як заповіт,
Що принесе на Україну щастя…
Продовжити читання “Поезія “Привіт, наш дев’ятнадцятий!””
Поезія “Серце у грудях пташкою…”
Серце у грудях – пташкою,
Слово із вуст – стрілою,
Ми над розбитою чашкою,
Ділимо правду надвоє…
Продовжити читання “Поезія “Серце у грудях пташкою…””
Поезія “Круки – відчуття”
Буває відчуття, що я згубилась,
Поміж буденних сірих колісниць,
За цінності моральні учепилась,
Зі свічкою блукаю між темниць…
Продовжити читання “Поезія “Круки – відчуття””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””
Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш; гнівлива людина сварню розпалює; Відповідно до палива й вогонь загориться…(Поетична Книга Сираха 28:8,10)
Глянь, біля тебе он вогонь палає,
І полум’я розходиться травою,
«То що ж робитимеш, мій друже,» – запитаю?
Підкинеш дров, чи погасиш водою?
Продовжити читання “Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Поезія “Щезне чорна лапа”
Моя мамо, синьоока Україно,
Ти уже стомилась, сил не маєш,
Твої діти борються і гинуть,
Чорна лапа сукню роздирає…
Продовжити читання “Поезія “Щезне чорна лапа””