– Як ти?
– В мене все добре, все добре…
От ввімкнуть світло, зігріюсь, відкладу ковдру,
Вип’ю гарячого чаю, телеграм почитаю… Продовжити читання “Поезія «Відверто…» російсько – Українська війна 2022”
Поезія «Підіймайся, російська мамо!!!»
Що там в тебе, російська мамо?
Діточки́ вже спати лягають?
А мої отут у підвалі,
Знов відбою тривоги чекають…
Продовжити читання “Поезія «Підіймайся, російська мамо!!!»”
Поезія «Краща із прикрас…»
Не грай, живи! Така як є правдива,
Не бійся, що кида́тимуть штики́,
Твоя любов – для когось стане дивом,
Твоя весна – щоби комусь цвісти…
Продовжити читання “Поезія «Краща із прикрас…»”
Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон”
Ви вірите в сни? Вони бувають такі різні – емоційні і суєтні, добрі і неприємні, віщі і пусті… І мені, як і кожному з вас сняться сни, та один запам’ятався на все життя…
Мені було років шість або сім. В цей час наша сім’я – мама, тато, я і дві мої сестрички, жили в будинку біля церкви. Будинок стояв внизу, а церква височіла на горбочку. Ввечері батько з двома моїми сестричками зібрався їхати до бабусі. Дорога туди була не близька, кілометрів сто. Зима розкошувала, посипаючи білим лапатим снігом дороги. Повернутися вони планували через кілька днів. У той час, батько працював водієм великого вантажного автомобіля, яким вони й поїхали. А ми з мамою, провівши їх, лягли спати.
Продовжити читання “Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон””
Поезія “А завтра знову сонце зійде…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: « Не журіться отже завтрашнім днем; завтрашній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха» (Євангеліє від Матея 6:31)
А завтра знову сонце зі́йде,
Вплете проміння у думки,
Візьме мене в свої обі́йми,
А зараз в сни…
Продовжити читання “Поезія “А завтра знову сонце зійде…””
Поезія “Ти говори…”
Ти говори, Він слухає завжди,
Ділися радістю, тривогою, журбою,
І серцем і душею говори,
Він тут, Він за́вжди, поруч із тобою…
Продовжити читання “Поезія “Ти говори…””
Поезія “Душі світанок”
Землі омріяної мить,
Світанком небо запалить,
І синіх гір шалений цвіт,
І пташки радісний політ
Продовжити читання “Поезія “Душі світанок””