Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”

Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»
Продовжити читання “Поезія “Пам’яті моєї бабусі…””

Поезія “Ти стоїш на межі..?”

Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Продовжити читання “Поезія “Ти стоїш на межі..?””

Поезія “Мій небесний Тату, час минає …”

Мій небесний Тату, час минає,
Я долаю гори і долини,
Розумію, що в житті немає,
Більш ціннішого аніж душа людини…
Продовжити читання “Поезія “Мій небесний Тату, час минає …””

Поезія “Кольорові окуляри…”

Дитинство – кольорові окуляри,
Усе навкруг безхмарне і легке,
Сльоза тече – біжиш мерщій до мами,
І все ота сльоза умить втече…
Продовжити читання “Поезія “Кольорові окуляри…””

Поезія “А літо так пахне липою …”

А літо так пахне липою,
Шалене цвітіння п’янить,
Маленьке пташа попід стріхою,
Здається он – он полетить…
Продовжити читання “Поезія “А літо так пахне липою …””

Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”

Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””

Поезія “Світ усміхається…”

Світ ніжно усміхається очима,
Матусі, тата, друзів і коханих,
Ясними оченяточками сина,
Світ усміхається, розходяться тумани…
Продовжити читання “Поезія “Світ усміхається…””

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/