Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Продовжити читання “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”
Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …”
Цінуйте тих, хто подає Вам руку,
Хто вірить в ваші сили, більш ніж ви,
Хто допоміг вам обійти багнюку,
Після падіння змусив знову йти…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …””
Поезія “Подзвони синочку до мами…”
Подзвони, синочку, до мами,
Бо вона чекає дзвінка,
Розкажи їй як в тебе справи,
Як вона тобі дорога…
Продовжити читання “Поезія “Подзвони синочку до мами…””
Поезія “Дорогоцінність”
Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
Продовжити читання “Поезія “Дорогоцінність””
Поезія «Відпусти…»
Відпусти, відпусти те що тисне,
Що гризе, пожирає, болить,
Відпусти поки день не скінчився,
Поки промінь останній горить…
10.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Гніваючись не грішіть : нехай сонце не заходить у гніві вашому» ( посл. До Эфесян 4: 26 )
Поезія “А ти люби…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – “Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте один одного й ви!» (Єв.Іоанна, 13:34)
А ти люби, люби супроти всього,
Крізь гордощі переступи й люби,
Бо серце у любові – перемога,
Над холодом безмісячної тьми…
Продовжити читання “Поезія “А ти люби…””
Поезія “Трохи часу…”
Тихо грався хлопчик у кімнаті,
Іграшки навкруг, машинки, трасси,
І конструктори і літачки крилаті,
Все що може лиш дитя бажати…
Продовжити читання “Поезія “Трохи часу…””
Поезія “Життя прожити – не поле перейти…”
В народі кажуть, що життя прожити
Не просто, – це не поле перейти,
А я скажу, як навчимось любити
То вільні станемо, як польові птахи…
Продовжити читання “Поезія “Життя прожити – не поле перейти…””