Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Продовжити читання “Поезія “Несу з собою світло…””
Поезія “Зустрілися дві долі…”
Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Просте, здавалося б, слово…”
Так боляче ранить слово,
Так глибоко, до межі,
Штрика́є, калічить, коле,
Мов найгостріші ножі.
Продовжити читання “Поезія “Просте, здавалося б, слово…””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Я тепер жива…”
Отак минають весни рік за роком,
У серці залишаючи сліди,
Іде життя своїм невпинним кроком
Вдягаючи у спогади стежки…
Продовжити читання “Поезія “Я тепер жива…””
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””
Поезія “Дій уже сьогодні!”
Небо почорніло, вкрилося пітьмою,
Громом прокричало про розпуку свою,
На хресті розп’ятий, у вінку терновім,
Помирав Христос, за огріхи твої!
Продовжити читання “Поезія “Дій уже сьогодні!””
Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…”
Мабуть, Господи, на мене Маєш плани,
Мабуть йду дорогу недаремно,
І душа рятується віршами,
Коли світло і тоді як темно.
Продовжити читання “Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…””
Поезія “Серденько Надійки”
Я ще в утробі, зовсім ще маленька,
Та в мене є душа уже й серденько,
І ручки, ніжки, очка й губки маю,
Та важко дихати чомусь, я задихаюсь…
Продовжити читання “Поезія “Серденько Надійки””