А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Що для вічності сіє людина?”
Що потрібно людині щоб жити?
Їсти й пити…
Ось і сіє пшеницю людина,
Біля неї працює вона,
Продовжити читання “Поезія “Що для вічності сіє людина?””
Поезія “А ти не давайся..!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Гнівайтеся, та не грішіте! Нехай сонце не заходить у гніві вашому» (посл. До Ефесян 4: 26)
Чому сонце в небі не гріє тебе?
Чому все навкруг не втішає?
Бо щось у середині точить, пече,
Образа серденько з’їдає…
Продовжити читання “Поезія “А ти не давайся..!””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”
Поезія “У помсті – гріх”
Такі от роздуми…
Око за око, кажуть, зуб за зуб,
Яка ж це нісенітниця, заблуда!
У помсті тільки чорнота і бруд,
За помстою – брехня і пересуди…
Продовжити читання “Поезія “У помсті – гріх””
Поезія “Він чекає тебе…”
В Неділю Святу у Храмі Господнім,
Стояв Божий Син і на тебе чекав,
Він вірив, сьогодні, ти прийдеш до нього,
Знайдеш вільний час, й завітаєш у Храм…
Продовжити читання “Поезія “Він чекає тебе…””
Поезія «Відпусти…»
Відпусти, відпусти те що тисне,
Що гризе, пожирає, болить,
Відпусти поки день не скінчився,
Поки промінь останній горить…
10.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Гніваючись не грішіть : нехай сонце не заходить у гніві вашому» ( посл. До Эфесян 4: 26 )
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””
Поезія “Дій уже сьогодні!”
Небо почорніло, вкрилося пітьмою,
Громом прокричало про розпуку свою,
На хресті розп’ятий, у вінку терновім,
Помирав Христос, за огріхи твої!
Продовжити читання “Поезія “Дій уже сьогодні!””
Поезія “Зірвіть з себе маски…”
Зірвіть з себе маски, панове,
Відкрийте свої почуття,
У кожного з нас свої ролі
У цьому театрі «Життя».
Продовжити читання “Поезія “Зірвіть з себе маски…””