Не стріляй, не стріляй, дай надихатись вдо́сталь,
Бо опісля, не зможу ще довго вдихнуть,
Крок за кроком навпомацки йтиму крізь простір,
І старатимусь серцем всі дії твої осягнуть…
Продовжити читання “Поезія «Не стріляй…»”
Поезія «Так хоче душа……»
Боляче… Як же? У натовпі – куля у спину?
Серед веселих облич, хтось ховає пістоль…
Так непомітно, вдягнувши усмішку дити́нну,
Хтось, так підступно, виконує писану роль…
Продовжити читання “Поезія «Так хоче душа……»”
Поезія «Хотів дідусь придбати телефон…»
Хотів дідусь придбати телефон,
Щоб із дітьми частіше розмовляти…
Життя біжить, неначе марафон,
І кожна мить розмови – наче свято!
Продовжити читання “Поезія «Хотів дідусь придбати телефон…»”
Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»
Коли плаче моя душа –-
То сумує Небесний Тато,
Йому боляче, а вона
Хоче це мені розказати,
Продовжити читання “Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»”
Поезія «Не міняйте любов на пляшку…»
У повітрі мрії кружляли,
Кожна з них промінчиком сонця,
Полетіла туди де чекали,
Виглядаючи у віконце….
Продовжити читання “Поезія «Не міняйте любов на пляшку…»”
Поезія «Тиша серед стихій…»
Серед бруду фальшивих істин,
Серед пороху штучних мрій,
Йду туди, де прозоро – чисто,
Спокій, тиша серед стихій…
Продовжити читання “Поезія «Тиша серед стихій…»”
Поезія “Не бійся, впасти не страшно…”
Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…
Продовжити читання “Поезія “Не бійся, впасти не страшно…””