Якщо твоє слово – набій?
Що вцілить у долі крок,
Невже ти пробачиш собі,
Що зміг і… спустив курок?
Продовжити читання “Поезія “Якщо твоє слово – набій?..””
Поезія “Ти не знаєш…”
Ти не знаєш, яка розмова
Не повториться більше ніколи,
І кого не зустрінеш знову,
І чия вже втомилась доля…
Продовжити читання “Поезія “Ти не знаєш…””
Поезія “Доброта”
У натовпі, що гнався без упину
Самотня серед бли́зьких… Сирота,
Ступала тихо, похиливши спину,
Знесилена, ослабла доброта…
Продовжити читання “Поезія “Доброта””
Поезія “Горнятко і напій”
Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””
Поезія “Є ще час…”
Хтось був колись, а хтось сьогодні є
Хтось буде завтра…Так, ми всі минаєм,
А що залишиш після себе ти?
Купу непотребу, чи те, що не вмирає?
Продовжити читання “Поезія “Є ще час…””
Поезія “Чому ж людина..?”
А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “Ти на землі – Людина..!”
Вчора людина йшла,
Втоптувала стежини,
На циферблаті життя,
Роки без вороття
Збігли…Нема людини…
Продовжити читання “Поезія “Ти на землі – Людина..!””
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “А там за крок… …”
А там за крок… А що он там за крок?
Провалля, впадини, підйоми і вершини,
Новий життєвий нелегкий урок,
Згорток емоцій, вкутаних у рими…
Продовжити читання “Поезія “А там за крок… …””
Поезія “Ти стоїш на межі..?”
Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Продовжити читання “Поезія “Ти стоїш на межі..?””