А дощ завжди́ приходить вчасно,
Коли так бракне чистоти,
Змиває непотрібні маски
Щоб тільки небо, він і ти… Продовжити читання “Поезія “А дощ завжди́ приходить вчасно…””
Поезія “Я нині розмовляла із дощем …”
Я нині розмовляла із дощем,
Він так спішив про все розповісти,
Вростав у душу польовим плющем,
Просив залишитись і ще не йти…
Продовжити читання “Поезія “Я нині розмовляла із дощем …””
Поезія “Маестро – дощ”
Так філігранно барабанить дощ,
Вистукуючи каплями мотиви,
Наповнюючи павутиння площ,
Величною симфонією зливи…
Продовжити читання “Поезія “Маестро – дощ””
Поезія “Ти знаєш, у грози своя краса…”
Ти знаєш, у грози своя краса, –
Яскрава блискавиця небом в’ється,
Дощ блискотить, мов вранішня роса,
І вітерець за хмарами женеться…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, у грози своя краса…””
Поезія “А за віконцем дощ…”
А за віконцем дощ, сповитий в осінь,
Листочки з вітерцем ведуть танок,
В берізки он, вже зовсім жовті коси,
Життя… У ньому сотні сторінок…
Продовжити читання “Поезія “А за віконцем дощ…””
Поезія “Дощить…”
Дощить… Так часто у житті дощить,
Тумани огортають перехрестя,
Щемить у грудях глибоко, щемить
Йду, крізь тумани, слухаючи серце…
Продовжити читання “Поезія “Дощить…””