Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “А душа розмовляє з душею …”
А душа розмовляє з душею,
І світає…Така ота мить…
Наче сонце, разо́м із зорею,
Гомонять… Десь гітара звучить…
Продовжити читання “Поезія “А душа розмовляє з душею …””
Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…”
А я бачила твої сльози,
Й у душі обривались нитки́,
Тих збудованих світом ілюзій, –
Що не плачуть чоловіки…
Продовжити читання “Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…””
Поезія “Пропускаю крізь душу …”
Пропускаю крізь душу дощі,
Чиїсь грози, туги вуаль,
Чиїсь змерзлі до болю дні,
Бо інакше не вмію, на жаль…
Продовжити читання “Поезія “Пропускаю крізь душу …””
Поезія “Круки – відчуття”
Буває відчуття, що я згубилась,
Поміж буденних сірих колісниць,
За цінності моральні учепилась,
Зі свічкою блукаю між темниць…
Продовжити читання “Поезія “Круки – відчуття””
Поезія “З Богом в серці – усе під силу!”
Огорнула мене зима…
Дивно, в мене ж душа палає,
А вона підійшла й крадькома
Снігом в душу мою завіває…
Продовжити читання “Поезія “З Богом в серці – усе під силу!””
Поезія “В коридорах душі дме вітер…”
В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Троянда в саду”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Яка ж користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Єв. Від Матея 16:26)
Росла троянда білосніжна у саду,
До сонечка тягнулась пелюстками,
Свою чудову й неземну красу,
Так щиро всьому саду дарувала…
Продовжити читання “Поезія “Троянда в саду””
Поезія “Сльоза…”
Така маленька і прозора мов кришталь,
Сльоза… А як багато сили має,
Мов губка поглинає всю печаль,
Лікує душу, рани затягає…
Продовжити читання “Поезія “Сльоза…””