Моє небо, ти плачеш? Прошу́, не тривожся дарма,
Я тобі обіцяю не схибити і не зламатись,
Навіть як обпікатиме холодом люта зима,
Моє небо, блакиті твоєї я буду триматись…
Продовжити читання “Поезія “Моє небо, не плач…””
Поезія “Найбільша вартість”
Ціна – ярлик, людська, порожня мірка,
Тобі це прояснить лиш часу плин,
Бо на годиннику ціною гривень кілька
Й на тім, що сотні тисяч, – час один…
Продовжити читання “Поезія “Найбільша вартість””
Поезія “Святкове горнятко”
Нове́ горнятко там, за склом, у шафі,
Заховане на свято, на сніданок…
А зараз що? Хіба цей день не свято?
Хіба не щастя нинішній світанок?
Продовжити читання “Поезія “Святкове горнятко””
Поезія “Ціную…”
Ціную дні, ціную кроки долі
Ціную очі, у яких весна,
Ціную справжність, а не гру у ролі,
Ціную світло, бо без нього – тьма…
Продовжити читання “Поезія “Ціную…””
Поезія “Танцюй, співай, живи…”
Танцюй, поки сонце до тебе сміється,
Допоки світанок міняє вогні,
Танцюй, поки серце захопливо б’ється
Вбираючи дихання неба й землі…
Продовжити читання “Поезія “Танцюй, співай, живи…””
Поезія “Будуй себе!”
Що коїться, що коїться з людьми,
Потоки бруду, наче дощ, безмежні…
Все ділимось на групи, табори,
Відсотками окреслюючи межі…
Продовжити читання “Поезія “Будуй себе!””
Поезія “Щастя у всьому простому…”
Просто ранок, просто весна,
Просто випічка запашна,
Просто очі кохані навпроти,
Просто сонячний ніжний дотик…
Продовжити читання “Поезія “Щастя у всьому простому…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Продовжити читання “Поезія “Оголена правда…””