Коли душі торкається любов,
Вона промінням сяє поміж люду,
Наповнюючи світлом молитов,
Серця, якими вітер зимний студить…
Продовжити читання “Поезія “Коли душі торкається любов…””
Поезія “Колись…”
Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Продовжити читання “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””
Поезія “Любов не йде …”
Любов не йде, її ховають хмари,
Вмиває дощ, женуть кудись вітри,
Затягують буденності тумани,
Але вона продовжує цвісти…
Продовжити читання “Поезія “Любов не йде …””
Поезія “Знайшлися…”
Знайди мене між тисячі сердець,
Поміж краплин, що з неба прилетіли,
Іди за сонця сходом, навпростець,
Бо тільки в мене є для тебе крила…
Продовжити читання “Поезія “Знайшлися…””
Поезія “Не можна без неба..!”
Ховаєм буває,
Надії за мрії,
Зникаєм буває,
В буденній стихії…
Продовжити читання “Поезія “Не можна без неба..!””
Поезія “Любити…”
Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Розмова”
– А знаєш, я думаю часто…
– Про що, моя пташко, про що?
– Про те, що життя – це щастя,
А холод і дощ – ніщо…
Продовжити читання “Поезія “Розмова””
Поезія “На відстані…”
– Я чую, – вітер шумить,
Це ти мені щось шепочеш..?
– Так, я… Кажу́ як болить,
Як сильно до тебе хочу…
Продовжити читання “Поезія “На відстані…””