Завари мені гарячий чай,
Бо промерзли до кісток долоні,
Мої мрії ніжно прочитай,
І разом пройдемо у безсоння…
Продовжити читання “Поезія “Завари мені гарячий чай…””
Поезія “Безмежна сила у кохання…”
Закохався в зи́му падолист
У її красу небесно – білу,
Ось вона й прийшла… Обійнялись,
І на мить у щасті розчинились…
Продовжити читання “Поезія “Безмежна сила у кохання…””
Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…”
Загорни мене в тепло своїх долонь,
Хай наші серця порозмовляють,
Без сторонніх звуків і погонь,
Скинувши броню, що дошкуляє…
Продовжити читання “Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…””
Поезія “Якою мірою міряєш ти?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Давайте, і вам буде дано мірою повною, так що навіть буде пересипати через край, вам буде відсипане, бо якою мірою відміряєте, такою відміряють і вам. (Єв від Луки 6:38)
Від тебе залежить як будеш іти,
Що матимеш в цьому житті,
Якою бо мірою міряєш ти,
Такою й відмірять тобі…
Продовжити читання “Поезія “Якою мірою міряєш ти?””
Поезія “Обійми мене очима…”
Обійми мене очима, обійми,
Очі вміють душу обіймати,
Освітити шлях серед пітьми,
Над буденністю високо підійняти…
Продовжити читання “Поезія “Обійми мене очима…””
Поезія “Не клич мене…”
Не клич мене, ти ж знаєш, не піду,
Не огортай солодкими словами…
Я не сама, я вже давно люблю,
Моя любов під сімома замками…
Продовжити читання “Поезія “Не клич мене…””
Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…”
Перетинаю роздоріжжя моїх мрій,
Торкаючись усмішкою до неба,
Іду, в руках серпанок із надій,
Здавалося б, нічого більш не треба…
Продовжити читання “Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…””
Поезія “Блукала людяність осіннім містом…”
Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”
Поезія “Було́…”
Було́… Я падала і підіймалась…
Було́… Я плакала, але й сміялась…
Було́… І літо, й мокра осінь…
Було́… І сонечко, і грози…
Продовжити читання “Поезія “Було́…””