Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія «Не стріляй…»
Не стріляй, не стріляй, дай надихатись вдо́сталь,
Бо опісля, не зможу ще довго вдихнуть,
Крок за кроком навпомацки йтиму крізь простір,
І старатимусь серцем всі дії твої осягнуть…
Продовжити читання “Поезія «Не стріляй…»”
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”
Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””
Поезія “А вітер часу сльози витирає …”
А вітер часу сльози витирає,
Та тільки сльози, а не почуття,
Вони ж при згадці знову виринають,
І боляче отруюють життя…
Продовжити читання “Поезія “А вітер часу сльози витирає …””
Поезія “Не впадайте в полон образи!”
Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)
Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Продовжити читання “Поезія “Не впадайте в полон образи!””
Поезія “А ти не давайся..!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Гнівайтеся, та не грішіте! Нехай сонце не заходить у гніві вашому» (посл. До Ефесян 4: 26)
Чому сонце в небі не гріє тебе?
Чому все навкруг не втішає?
Бо щось у середині точить, пече,
Образа серденько з’їдає…
Продовжити читання “Поезія “А ти не давайся..!””