Поезія “Несу з собою світло…”

Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Продовжити читання “Поезія “Несу з собою світло…””

Поезія “Зустрілися дві долі…”

Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””

Поезія “Що скажуть люди?”

Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””

Поезія “Щастя поруч”

Він прокинувся.. Ранок… А так не хотів прокидатись
Бо у сні, тому сні, в нього було омріяне все,
Міг у снах на курорти в відпустки літати,
На авто дорогому ганятися міг по шоссе…
Продовжити читання “Поезія “Щастя поруч””

Поезія “Прийде час…”

Зранку плакало небо холодним дощем,
Грався цвітом весняним пронизливий вітер,
У руках із бляшанкою, вкритий плащем,
Він сидів, наодинці зі світом…
Продовжити читання “Поезія “Прийде час…””

Поезія “Нитки, що зашивають душу…”

Латаю душу клаптиками щастя
І зашиваю порвані думки,
Тими нитками, що ночами сняться,
Тими нитками що даруєш ти.
Продовжити читання “Поезія “Нитки, що зашивають душу…””

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/