Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Продовжити читання “Поезія “Оголена правда…””
Поезія “Альпініст…”
Альпініст, підкорювач гори,
Ціль – вершина, будь – яка ціна,
Крок за кроком, крізь усі вітри́,
Ба́йдуже, що там пече зима…
Продовжити читання “Поезія “Альпініст…””
Поезія “Запалити свою свічу…”
А сірник догорає швидко,
Хоч яскраво горить, проте
Як без голки немічна нитка,
Так сірник без свічі пусте…
Продовжити читання “Поезія “Запалити свою свічу…””
Поезія “Моє таємне місце…”
Твоя душа – моє таємне місце,
Мій сховок, від усього, від усіх…
Там мої весни сповнюються змістом,
Вбираючи тепло думок твоїх…
Продовжити читання “Поезія “Моє таємне місце…””
Поезія “Якісне взуття…”
Така красива, радісна, успішна,
Така щаслива, впевнена така…
– Сідай, дитино, поговорим трішки,
Заходь, отут залиш своє взуття…
Продовжити читання “Поезія “Якісне взуття…””
Поезія “Не можна без неба..!”
Ховаєм буває,
Надії за мрії,
Зникаєм буває,
В буденній стихії…
Продовжити читання “Поезія “Не можна без неба..!””
Поезія “Розмова з Небесним Татом”
– Буває в душі вітри,
Проймають аж до знемоги…
– Ти просто їх відпусти,
Хай линуть на свої дороги…
Продовжити читання “Поезія “Розмова з Небесним Татом””
Поезія “У кожного свої стосунки з Богом…”
У кожного свої стосунки з Богом,
Такі по – особливому свої,
Ніхто не йде дорогою без Нього,
Та кожен в праві вибрати її…
Продовжити читання “Поезія “У кожного свої стосунки з Богом…””
Поезія “Світи…”
Світи… І омине тебе пітьма,
Іди… І, з кожним днем, ростиме сила,
Веди… І не торкнеться самота,
Лети… Побачиш як зміцніють крила…
Продовжити читання “Поезія “Світи…””