Буває відчуття, що я згубилась,
Поміж буденних сірих колісниць,
За цінності моральні учепилась,
Зі свічкою блукаю між темниць…
Продовжити читання “Поезія “Круки – відчуття””
Поезія “А думки наче хмари чорні…”
А думки… Наче хмари чорні
Так, буває, нахлинуть дощем,
Скотять мрії в пусту безодню?
І на серці залишать щем…
Продовжити читання “Поезія “А думки наче хмари чорні…””
Поезія “Спинися, вітре…!”
Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…
Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””
Поезія “Художниця – зима…”
Закінчується осені концерт,
Останній звук симфонії стихає…
І сніг летить на золотий мольберт,
Де незакінчена картина підсихає…
Продовжити читання “Поезія “Художниця – зима…””
Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!”
Не хвилюй мою душу вітре,
Не пронизуй мої думки!
Я несу із собою світло,
Не згаси його, не згаси..!
Продовжити читання “Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!””
Поезія “Маестро – дощ”
Так філігранно барабанить дощ,
Вистукуючи каплями мотиви,
Наповнюючи павутиння площ,
Величною симфонією зливи…
Продовжити читання “Поезія “Маестро – дощ””
Поезія “Фотоальбом”
А сонце обіймає мої мрії,
Майстерно заплітаючи теплом,
Нанизує промінчики надії,
У прозаїчний мій фотоальбом…
Продовжити читання “Поезія “Фотоальбом””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””
Поезія “Розбуди мене зранку…”
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””