А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “Ти на землі – Людина..!”
Вчора людина йшла,
Втоптувала стежини,
На циферблаті життя,
Роки без вороття
Збігли…Нема людини…
Продовжити читання “Поезія “Ти на землі – Людина..!””
Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…”
Скажи мені «Все буде добре, мила»
І заховай мої гіркі думки,
Знаєш, не можу підійняти крила,
Так хочеться летіти, а не йти…
Продовжити читання “Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…””
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “Соло сонця…”
Стікає літо каплями по стрісі,
Туманами лягаючи на вії,
Сховавши у твоїй пустій валізі
Такі довгоочікувані мрії…
Продовжити читання “Поезія “Соло сонця…””
Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …”
Тримай мене, синочку мій, за руку,
Я поруч, чуєш, прожени страхи́!
Упевнено іди, у двері стукай,
А головне – не відпускай руки́..!
Продовжити читання “Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …””
Поезія “Я нині розмовляла із дощем …”
Я нині розмовляла із дощем,
Він так спішив про все розповісти,
Вростав у душу польовим плющем,
Просив залишитись і ще не йти…
Продовжити читання “Поезія “Я нині розмовляла із дощем …””
Поезія “А там за крок… …”
А там за крок… А що он там за крок?
Провалля, впадини, підйоми і вершини,
Новий життєвий нелегкий урок,
Згорток емоцій, вкутаних у рими…
Продовжити читання “Поезія “А там за крок… …””
Поезія “Пусте, як сукня аж не надто модна …”
Пусте, як сукня аж не надто модна,
І туфельки підтерлися уже,
Коли душа прозора, благородна,
У ній – усе…
Продовжити читання “Поезія “Пусте, як сукня аж не надто модна …””
Поезія “Життя підбило моє крило…”
Життя підбило моє крило,
Сльози…Падіння…
Квітуче дерево відцвіло,
Всохло коріння…
Продовжити читання “Поезія “Життя підбило моє крило…””