Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “Велика сила…”
Ти бачиш як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
Продовжити читання “Поезія “Велика сила…””
Поезія “Згадалося…”
Згадалося…
Зимовий вечір, тиха ніч,
Окрайок неба у вікні,
Я з темнотою віч – на – віч,
На самоті…
Продовжити читання “Поезія “Згадалося…””
Поезія “Настане мить …”
Настане мить, коли в тобі згорить,
Оте бажання бігти марафони,
Коли на обрії замайорить,
Щось, начебто далеке, та знайоме…
Продовжити читання “Поезія “Настане мить …””
Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…”
Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Продовжити читання “Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…””
Поезія “Ти відчув моє серцебиття …”
Ти відчув моє серцебиття,
Обернувся, знайшов очима,
І здавалось що ти – це я
І здавалось душа єдина…
Продовжити читання “Поезія “Ти відчув моє серцебиття …””
Поезія “Пропускаю крізь душу …”
Пропускаю крізь душу дощі,
Чиїсь грози, туги вуаль,
Чиїсь змерзлі до болю дні,
Бо інакше не вмію, на жаль…
Продовжити читання “Поезія “Пропускаю крізь душу …””
Поезія “Я так хочу весни…”
Я так хочу весни… Так стомилась іти
По холодних стежках під дощами…
Під обгорткою слів, дуже важко знайти,
Те, що світить і гріє ночами…
Продовжити читання “Поезія “Я так хочу весни…””
Поезія “Не оглядайся…”
Не оглядайся… Не хапайся за «колись»,
Не змушуй серце битись пережитим,
На те, що відболіло не дивись,
Тобі ж іще творити і творити!
Продовжити читання “Поезія “Не оглядайся…””
Поезія “Я тебе віднайшла…”
Я тебе віднайшла, відшукала,
Серед сотень байдужих очей,
Я відразу тебе упізнала,
Серце рвалося із грудей…
Продовжити читання “Поезія “Я тебе віднайшла…””