Я схо́динками долі йду повільно,
На кожній сходинці спинюсь, передихну,
Вберу душею світло й мимовільно
Зроблю крок далі, спокій сколихну…
Продовжити читання “Поезія “Йду сходинками вгору …””
Поезія “Полотно маленької душі…”
Маленьку душу ранити так просто,
Вона – неначе чисте полотно,
І доля, мов художник, віртуозно,
Уміло розмальовує його…
Продовжити читання “Поезія “Полотно маленької душі…””
Поезія “Ілюзія”
Вона іде, упевнена, красива,
У модному пальті, іде квапливо,
Заглазуроване обличчя стильним гримом…
На перший погляд ідеальна і щаслива…
Продовжити читання “Поезія “Ілюзія””
Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…”
Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””
Поезія “Зустрілися дві долі…”
Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Просте, здавалося б, слово…”
Так боляче ранить слово,
Так глибоко, до межі,
Штрика́є, калічить, коле,
Мов найгостріші ножі.
Продовжити читання “Поезія “Просте, здавалося б, слово…””
Поезія “Трохи часу…”
Тихо грався хлопчик у кімнаті,
Іграшки навкруг, машинки, трасси,
І конструктори і літачки крилаті,
Все що може лиш дитя бажати…
Продовжити читання “Поезія “Трохи часу…””
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””
Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…”
Мабуть, Господи, на мене Маєш плани,
Мабуть йду дорогу недаремно,
І душа рятується віршами,
Коли світло і тоді як темно.
Продовжити читання “Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…””