В осіннє листя заховаю втому,
В проміння сонячне закутаю вірші,
Ти тут… Я біля тебе завжди вдома
Зігріта світлом рідної душі…
Продовжити читання “Поезія “В осіннє листя заховаю втому…””
Поезія “Великий Гість!”
В красивому будинку край села,
Жила самотня жінка, з серцем світлим,
Любила Господа, і праведна була
Старалась жити за Його завітом…
Продовжити читання “Поезія “Великий Гість!””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Якщо твоє слово – набій?..”
Якщо твоє слово – набій?
Що вцілить у долі крок,
Невже ти пробачиш собі,
Що зміг і… спустив курок?
Продовжити читання “Поезія “Якщо твоє слово – набій?..””
Поезія “Ти не знаєш…”
Ти не знаєш, яка розмова
Не повториться більше ніколи,
І кого не зустрінеш знову,
І чия вже втомилась доля…
Продовжити читання “Поезія “Ти не знаєш…””
Поезія “Відпусти мої крила …”
Відпусти мої крила, не тримай, я не можу інакше
Я лечу, щоби сонце в долоні схилити тобі,
Щоб, коли ти впадеш, постелити тобі якнайм’якше,
А коли підіймешся – не дати зчерствіти душі…
Продовжити читання “Поезія “Відпусти мої крила …””
Поезія “Пробач мені, щастя…”
Пробач мені, щастя, бездумну мою неуважність,
Дивилась крізь тебе кудись…А й не знаю куди,
Пробач мені, щастя, дитячу мою легковажність,
Лише крізь роки я розгледіла твої сліди…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, щастя…””
Поезія “Горнятко і напій”
Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””
Поезія “Є ще час…”
Хтось був колись, а хтось сьогодні є
Хтось буде завтра…Так, ми всі минаєм,
А що залишиш після себе ти?
Купу непотребу, чи те, що не вмирає?
Продовжити читання “Поезія “Є ще час…””