Я нині розмовляла із дощем,
Він так спішив про все розповісти,
Вростав у душу польовим плющем,
Просив залишитись і ще не йти…
Продовжити читання “Поезія “Я нині розмовляла із дощем …””
Поезія “Ти стоїш на межі..?”
Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Продовжити читання “Поезія “Ти стоїш на межі..?””
Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!”
Не хвилюй мою душу вітре,
Не пронизуй мої думки!
Я несу із собою світло,
Не згаси його, не згаси..!
Продовжити читання “Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!””
Поезія “Спинися мить!”
Спинися мить! Нехай надихаюсь тобою,
Нехай вберу усе твоє тепло,
Я зовсім не сумую за весною,
І не тримаю те, що вже пішло…
Продовжити читання “Поезія “Спинися мить!””
Поезія “Не клич мене…”
Не клич мене, ти ж знаєш, не піду,
Не огортай солодкими словами…
Я не сама, я вже давно люблю,
Моя любов під сімома замками…
Продовжити читання “Поезія “Не клич мене…””
Поезія “Для чого ти в цьому світі?”
Для чого ти в цьому світі?
Чи зможеш відповісти..?
Дороги усі відкриті,
Щоб міг cаме ту віднайти.
Продовжити читання “Поезія “Для чого ти в цьому світі?””
Поезія “Між двох вогнів…”
Між двох вогнів так боляче нестерпно,
Між двох вогнів пече несамовито,
Серце кричить, душа від болю терпне,
Як вибратись? Як ці вогні згасити..?
Продовжити читання “Поезія “Між двох вогнів…””
Поезія “Ти говори…”
Ти говори, Він слухає завжди,
Ділися радістю, тривогою, журбою,
І серцем і душею говори,
Він тут, Він за́вжди, поруч із тобою…
Продовжити читання “Поезія “Ти говори…””
Поезія “Зірвіть з себе маски…”
Зірвіть з себе маски, панове,
Відкрийте свої почуття,
У кожного з нас свої ролі
У цьому театрі «Життя».
Продовжити читання “Поезія “Зірвіть з себе маски…””
Поезія “Папірці, що мають силу…”
Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
Продовжити читання “Поезія “Папірці, що мають силу…””