Не можна з книги вирвати сторінку,
Без неї повість втратить свою суть,
Навіть коли на аркуші сльозинки,
І боляче у саму душу б’ють,
Продовжити читання “Поезія «Благословен, хто йде…»”
Поезія «Безкрила пташка»
Їй було п’ять, коли покинув тато
А мама… Мама з тугою жила,
У пляшку стала часто заглядати,
Якось на неї руку підняла…
Продовжити читання “Поезія «Безкрила пташка»”
Поезія «Цей дощ, наче вічність»
Цей дощ, наче вічність, торкається твоїх глибин,
Змиває пилюку, в якій загубилася доля,
Безмежна величність симфоній маленьких краплин,
Торкнувшись душі, випускають проміння на волю…
Продовжити читання “Поезія «Цей дощ, наче вічність»”
Поезія «Вчителю…»
Ти – вчитель, і перед тобою весь світ,
В дитячих великих очах,
У душах, що ще навчились як слід
Долати щоденний шлях…
Продовжити читання “Поезія «Вчителю…»”
Поезія «Краща із прикрас…»
Не грай, живи! Така як є правдива,
Не бійся, що кида́тимуть штики́,
Твоя любов – для когось стане дивом,
Твоя весна – щоби комусь цвісти…
Продовжити читання “Поезія «Краща із прикрас…»”
Поезія «А янголи плачуть в тиші…»
А янголи плачуть мовчки,
Втираючи сльози крильми,
Збирають світла шматочки
Блукаючи поміж людьми…
Продовжити читання “Поезія «А янголи плачуть в тиші…»”
Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»
Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія “У мудрості немає за і проти”
У мудрості немає за і проти,
Немає заколоту, галасу й образ,
У мудрості є сила побороти
Усе, що писано, без зайвих, ма́рних фраз…
Продовжити читання “Поезія “У мудрості немає за і проти””
Поезія “Оте що не вбиває…”
«Що не вбиває, зміцнює тебе…» –
Насправді це всього лишень слова.
Що не вбиває – то нестерпно б’є,
Руйнує те, чим сяяла душа…
Продовжити читання “Поезія “Оте що не вбиває…””
Поезія «Ілюзія ходила між людей…»
Ілюзія ходила між людей
Собою затуляючи довіру
Ключами до омріяних дверей
Манила душі, розіпнувши віру…
Продовжити читання “Поезія «Ілюзія ходила між людей…»”