Дитяча казочка “Сонечко на клумбі”

Красива клумба стояла в парку. НА ній росли різні квіти – високі тюльпани, горді нарциси, красиві троянди, чарівні фіалки, ніжні конвалії. Всі вони були дуже красиві, у всіх було своє місце. І ось одного ранку вони побачили на клумбі жовту маленьку квіточку.
– Хто ти така? Звідки взялась на нашій клумбі?
– Я кульбабка, мене приніс сюди вітер. Я дуже щаслива що буду рости поруч з вами на такій красивій клумбі.

Але квіти занепокоїлись:
– Ти ж проста кульбаба, ти можеш в любому місці рости, а клумба – це місце для особливих квітів, – сказав тюльпан, – ось вранці прийде наш господар садівник і пересадить тебе.
Кульбабці було дуже образливо. Вона заплакала.
– Не плач маленька кульбабко, – сказала ніжна конвалія, – ти також особлива, і ми подружимось з тобою.
Вранці прийшов садівник. Він глянув на кульбабку і сказав:
– Ось у нас на клумбі сонечко жовтеньке виросло.
Він підлив всі квіти, і кульбабку також.
– Рости сонечко, – сказав садівник підливаючи кульбабку.
Садівник пішов. Ніжна конвалія усміхнулась і сказала:
– Бачиш, кульбабко, не сумуй, ти особлива квіточка, ти – маленьке сонечко на нашій клумбі.
Кульбабка усміхнулась, – спасибі конваліє, ти дуже ніжна і хороша квіточка.
Тюльпану і нарцису стало соромно перед кульбабкою, і вони вибачились, за те, що не хотіли прийняти її на своїй клумбі.
Кульбабка була щаслива. Вона росла на красивій клумбі, а поруч росли її друзі – високі тюльпани, горді нарциси, красиві троянди, чарівні фіалки, ніжні конвалії. А вона серед них була немов маленьке жовте сонечко.
05.02.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна