Вранці на маленькій стеблинці народилася краплинка роси . І захотіла вона подорожувати.
Коли вийшло сонечко , піднялася вона легкою парою високо в небо і стала жити на хмарці.
Кожен день сюди прилітали нові краплинки і хмарка все виростала, ставала важчою.
Краплинка подорослішала , – вирішила подорожувати далі , і полетіла дощиком на землю. І приземлилася вона на яскравій, дуже красивій квіточці троянди. Дивилася на неї , – яка ж вона чудова! От би мені колись – то стати такою . І ось одного разу , знову полетівши на хмарку , краплинка відчула холод.
– Я замерзла, – шепотіла вона. І хмарка подарувала їй платтячко,- біле, з чудовим, неймовірним візерунком.
– Тепер ти сніжинка, – сказала хмарка , – лети собі, кружляй . І закрутилася вона у вальсі
сніжинок , – весела , щаслива – до нових пригод!
28.01.2014
© Автор Британ Галина Ярославівна