Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…”

На цю поезію мене надихнуло розважання отця Піо – «Я бачу, що у ваших душах є всі пори року: не раз ви переживаєте безплідну зиму з частим розбиттям, тривогою і турботами, не раз – травневі роси із запахом святих квітів, не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань…»
А у твоїй душі чотири пори року:
Зима пронизлива… Сліди осінніх злив…
Весна квітуча… Літо синьооке,
Проходять павутинням твоїх снів…

Так, у твоїй душі і дощ, і сонце ясне,
Сплітають перехрестя твоїх днів…
Гармонія… Симфонія врочиста,
Щоб ти не просто жив, – співав, горів!

Чотири ці пори, такі не схожі,
Та в кожної із них своя краса,
Вони – це щирий подарунок Божий,
Щоб пломеніла барвами душа…
19.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *