Поезія “Дорогоцінність”

Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…

То порох, то пісок, прийде́ і пі́де,
Загубиться у пам’яті навік,
А найдорожчі в світі і безцінні –
Це люди, рідні, серцю дорогі…

Єдина у житті дорогоцінність,
Єдина, важливіша понад все,
Ви, як зіницю ока, бережіть їх,
Життя без них примарне і пусте…
12.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *