Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
То порох, то пісок, прийде́ і пі́де,
Загубиться у пам’яті навік,
А найдорожчі в світі і безцінні –
Це люди, рідні, серцю дорогі…
Єдина у житті дорогоцінність,
Єдина, важливіша понад все,
Ви, як зіницю ока, бережіть їх,
Життя без них примарне і пусте…
12.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна