Поезія «Краща із прикрас…»

Не грай, живи! Така як є правдива,
Не бійся, що кида́тимуть штики́,
Твоя любов – для когось стане дивом,
Твоя весна – щоби комусь цвісти…

Хтось так чекає теплоти і світла,
Що ти ховаєш у своїй душі,
Комусь твоя усмішка, як повітря,
А ти в байдужість вкутуєш її…

Комусь твоя надія, як вітрила,
Щоб не згубитись посеред морів,
Комусь твоя довіра – сильні крила,
Щоб підійнятись з вічності снігів…

Не грай, живи! У світі й так багато
Тривоги, болю, гіркоти й образ,
Не можна дане Богом маскувати
Бо твоє світло – краща із прикрас!
03.03.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна

Поширити допис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *