Поезія “Стій, моє літо, ну побудь ще трішки…”

Стій, моє літо, ну побудь ще трішки,
Так холодно без тебе… Обійми…
Залиш мені хоча б свою усмішку,
Закутаюсь у неї до весни…

Зігріюся… Чекатиму на тебе,
Вникатиму в мелодію дощу,
Вдивлятимуся у осіннє небо –
Воно прекрасне, я його люблю…

Лише б тепла мені хоча б краплинку,
І я щаслива, тільки лиш тепла…
Стій, не тікай, побудь іще хвилинку,
Я ще не все тобі розповіла…
01.09.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *