Нове́ горнятко там, за склом, у шафі,
Заховане на свято, на сніданок…
А зараз що? Хіба цей день не свято?
Хіба не щастя нинішній світанок?
Хіба не щастя тиха літня ніч,
І ранок, що уміє надихати,
Хіба не щастя – з сонцем віч-на-віч
Тихесенько собі порозмовляти?..
Хіба не щастя сяюча блакить,
І теплий дощ, із ароматом м’яти?..
А ось і кава на плиті кипить,
Візьму горнятко, буду святкува́ти…
24.07.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна