Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Ти кажеш я слабка? Бо йду тихенько…
«Око за око» – геть не мій девіз,
Життя – то мить, воно біжить скоренько
Нащо́ мені тягар чиїхось сліз…?
Ти кажеш я слабка? Бо часто плачу…
Не можу заховати почуття.
А сльози – то мій щит, ти їх лиш бачиш,
А решта все випалює душа…
Ти кажеш я слабка? Бо мов дитина,
Шукаю світло серед блискавиць…
Зате я можу дарувати крила,
А може саме в цьому моя міць?
28.01.2020р.
© Автор Британ Галина Ярославівна