Поезія «Відпусти це дівча…»

Спинись на хвилинку, послухай тихенько,
Згадай, як була ти ще зовсім маленька…
Що дівчинці тій тоді не вистачало?
Чекай, ти що плачеш? Згадала, згадала…

Скажи їй усе, що тоді бракувало,
Скажи, що не даш, щоб її ображали,
Ніхто не посміє ударити більше,
Ні словом, ні вчинком, тепер ти сильніша!

Ніхто не посміє, скажи їй, маленькій,
Ти знаєш, як билося часом серденько…
Як пташка з грудей виривалось, бувало,
Тепер все інакше, ти сильною стала…

Навчилась прощати, навчилась любити,
Навчилась із Богом щодня говорити,
Відчула любові немислиму силу,
І крила твої за спиною, зміцніли…

Тепер усміхнись… Відпусти це дівча,
Полегшало? Рухнув тягар із плеча…
Залиш у минулому те що було,
Попереду світло – тримайся його…
11.10.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна

Поширити допис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *